Категорії

Львів в період Другої світової війни

PDF Друк
Неділя, 10 серпня 2014, 12:17

Перед початком кровопролитних боїв Другої світової війни, Львів був осередком національно-визвольного руху, котрий очолював Степан Бандера. Згідно одного з пунктів Плану Молотова-Рібентропа, місто, як і вся територія Галичини, входила до складу СРСР. Більшовики, як і попередня влада регіону, будь що намагались нав’язати львів'янам свої переконання. Проте у Львові вже давно знали, що місто почне процвітати тільки тоді, коли буде входити до складу вільної незалежної України, а не величезного промислового монстра під назвою СРСР.

22 червня 1941 року армія Вермахту підійшла до кордону СРСР та почала наступ на землі більшовиків. В Європі почалась Друга світова війна. Під час перших битв на фронтах, працівники НКВД почали масово винищувати представників українських та польських спільнот. Все це потрібно було для того, щоб не вивозити непокірних людей в табори подалі від Галичини. В результаті жорстоких подій, було винищено майже 2500 українців та поляків. Згодом німецькі окупанти захопили Львів та винищили величезну кількість євреїв. Багато української інтелігенції, в тому числі Степан Бандера, були вивезені в концентраційні табори, де загинули в газових камерах та згоріли в крематоріях.

1 серпня 1941 року у Львові було створено німецьку адміністрацію дистрикту Галичина. В місті та на околицях було збудовано 2 концтабори та єврейське гетто, котре було розміщено за залізно дорожньою колією в північній частині Львова. Частина українських націоналістів не змогла спокійно дивитись на масові погроми та жорстоке відношення фашистів, тому створює додаткові військові підрозділи під назвою “бандерівці”. Завдяки цим підрозділам зміцніла і до того досить потужна УПА. Проте цієї сили було недостатньо для повноцінної боротьби навіть з підрозділами СС, не кажучи вже про регулярну німецьку армію. Правління ЗУНР було змушене переглянути методи боротьби, тому після декількох таємних засідань, командири УПА вирішили перелаштувати свої війська в невеликі партизанські загони. Основною метою таких змін стало знищення німецьких потягів, котрі постачали німцям зброю та провіант. Окрім цього, повстанці підривали приміщення, де засідала правляча верхівка німецьких окупантів.

З 24 по 26 липня на околицях Львова велись жорстокі бої між фашистами та загонами Червоної армії. Активну участь в боях взяли галицькі бандерівці, котрі в ті дні боролись з особливою жорстокістю. Вони, як ніхто, усвідомлювали, що від результату цих кровопролитних сутичок залежатиме подальша доля України.

26 липня 1944 року Червона армія розгромила фашистів, а наступного дня більшовики ввійшли у Львів. Місцеве населення зустрічало російських військових з квітами, проте далеко не всі були в захваті від цієї події. Українська інтелігенція усвідомлювала, що в наступні роки населення Галичини повинне готуватись до нової війни з новим тоталітарним режимом.


Якщо Вам сподобався текст, натисніть на кнопку соцмереж


 

Додати коментар

Захисний код
Оновити