Розповідь нацгвардійця про життя в АТО

PDF Друк
П'ятниця, 05 червня 2015, 18:41

На службу Олександра та пса призвали одночасно. І якщо Олександрові додому прийшла повістка, то Фред - доброволець. "Разом із Фредом я проводжу більшість свого часу: у цивільному житті ми охороняли серйозне підприємство, - розповідає гвардієць. - Коли прийшла повістка до військкомату під час мобілізації, я почав думати, що робити зі собакою. Про те, щоб уникнути служби, не йшлосяа, адже я і сам вже давно хотів піти захищати Батьківщину. Фред якимось чином відчув це, почав вести себе дивно: лягав біля дверей, скиглив, не хотів мене одного відпускати. Рішення проблеми залишалося тільки одне…".

Тож Олександр прибув до військкомату не один, а у супроводі вірного друга, попросивши, щоби мобілізували обох. Так ця нерозлучна пара потрапила до полку Національної гвардії України у Маріуполі.

"Фреда спочатку побоювалися, але потім, зрозумівши, що він незлобний і "своїх" не чіпає, почали його підгодовувати та пестити", - посміхається господар собаки. Пес дуже полюбляє печиво, тож і їсть його ледь не кожен день – обов’язково хтось принесе.

Окрім доброї вдачі, Фред просто незамінний у службі. Вночі він може патрулювати місцевість, краще за будь-які сигнальні загородження попереджаючи про наближення сторонніх. Удень собака допомагає при обшуку автомобілів на блокпостах, Олександр ще вдома навчив його знаходити набої. Ця навичка згодилася в Маріуполі – Фред уже декілька разів виявляв у машинах заборонені предмети. Про здатність чотирилапого гвардійця передбачати обстріли годі і казати – це, зрештою, врятовані життя.

Про свою службу в зоні АТО Олександр жартує: "Так нічого майже і не змінилося, хіба що, масштаб: у цивільному житті охороняли підприємство, тепер – всю Батьківщину". Так вони і служать, захищаючи Маріуполь та Україну від збройної агресії, а їхня дружба на передовій лише зміцнилася.


Якщо Вам сподобався текст, натисніть на кнопку соцмереж


 

Додати коментар

Захисний код
Оновити