Категорії
Визначні місця
"Личаківське кладовище" - заповідник, відомий у всій Європі PDF Друк
Неділя, 10 серпня 2014, 12:12

На території древнього міста Лева знаходиться не менш старовинний цвинтар - місце, де спочивають відомі культурні, громадські та політичні діячі, що присвятили своє життя боротьбі за інтереси незалежної України. Відвідуючи це місце, кожна людина мимоволі починає задумуватись про вічне, про те, що не піддається плину часу.

Офіційною датою заснування кладовища більшість істориків вважають 1786 рік. Ініціатором заснування цвинтаря були представники австрійської влади на території Львова. На той час місто було столицею Королівства Лодомерії та Галіції. Найстаріше поховання на території кладовища датується 1675 роком. Справжньою окрасою цього місця є кожна з 23 каплиць, під котрими поховані члени найвідоміших львівських родин.

Сьогодні на території кладовища знаходиться заповідник під назвою "Личаківське кладовище" та музей з однойменною назвою. На території заповідника проводять екскурсії для всіх бажаючих познайомитись з історією Львова ближче. Нещодавно керівництво заповідника за підтримки міської влади ввело своєрідне ноу-хау, запозичене в подібних європейських організацій. Тепер кожен відвідувач кладовища має можливість побувати на нічних екскурсіях по території цвинтаря.

 
Затишна прохолода парку Високий Замок в центрі Львова PDF Друк
Неділя, 10 серпня 2014, 12:11

На сьогоднішній день надзвичайно важко знайти місце, котре хоча б приблизно нагадувало собою унікальний парк Старий Замок, що розташований на самісінькій вершині найвищої гори у Львові. Кожен прохожий, котрий побував в цьому неповторному місці, завжди намагається повернутись сюди знову, адже з гори відкриваються захоплюючі пейзажі на стародавнє місто.

Найвища львівська гора має штучне походження. Її було створено в середині XIX ст., на честь святкування річниці від дня укладення Люблінської унії. Біля підніжжя гори, висота якої складає понад 130 метрів над рівнем середмістя, знаходиться 400-річна кам'яна скульптура суворого лева, котра раніше стояла біля міської Ратуші. Окрім скульптури, відвідувачів парку зустрічає фрагмент фортифікаційних укріплень древнього замку, побудованого на цій території в XIV ст.

Нижня тераса парку зустрічає прохожих древніми каштанами. Відвідувачі парку мають можливість побачити пам'ятний камінь, закладений тут в честь перемоги війська польського короля Яна III Собеського над турецькими полками. Тріумфальна битва відбулась 1675 року на території Лесиницьких полів.

Наприкінці каштанової алеї знаходиться затишний будиночок садівника, а на території біля споруди ростуть різноманітні екзотичні рослини, завезені сюди з усіх куточків світу. Прикрасою Високого Замку є встановлена тут штучна печера, вхід в яку охороняють 2 скульптури левів. Кожен прохожий може прочитати напис "15 серпня 1841 року", на верхній частині печери. Старожили Львова часто розповідають відвідувачам парку легенду про те, що раніше ця місцевість називалась "печерою самогубців", бо тут закінчували життя самогубством всі закохані, котрим батьки не дозволяли бути разом.

Ця легенда, безумовно, так і залишиться легендою, проте фактом є неповторна краса парку Високий Замок. Кожен прохожий, котрий втомився від міської спеки, може потрапити у затишок стародавніх алей, що знаходяться на горі в самісінькому центрі культурної столиці України.

 
Палац Корнякта та Італійське подвір'я – подарунки Львову від відомого мецената PDF Друк
Неділя, 10 серпня 2014, 12:10

З самого початку свого заснування маленьке містечко, а потім і великий обласний центр під навою Львів, мав величезну кількість меценатів. Кожен з них намагався зробити місто ще красивішим, жертвуючи значну частину своїх коштів на зведення нових будівель та встановлення скульптур.

Гортаючи сторінки історії міста Лева, неможливо не звернути увагу на таку особистість, як Костянтин Корнякт - грек за походженням з острова Крит. Ця людина відіграла велику роль в житті міста. Завдяки йому кожен житель чи гість Львова може насолоджуватись старовинною красою Італійського подвір'я. Саме так прозвали цю місцевість жителі міста XVII ст. Подвір'я розташоване біля палацу родини Корнякта в районі площі Ринок. Сам палац був зведений по проекту італійського архітектора П’єтро Барбона. Згідно тодішніх законів, всі кам'яні споруди, котрі споруджувались або вже існували на площі Ринок, могли мати не більше 3-ох вікон на фасаді. Кожне з вікон виконувало певну функцію, проте не дозволялось, щоб в кімнаті, куди виходить одне з трьох вікон, постійно проживали люди. Ця кімната могла бути аптекою, або ж майстернею.

Цього правила не насмілився порушити навіть Костянтин Корнякт, хоча й був надзвичайно багатою та впливовою людиною у Львові тих часів. Пізніше, після отримання вельможею почесної грамоти від польського короля, він отримав можливість переробити фасад на 6 вікон. На протязі всього свого життя купець не покидав улюбленої справи - торгівлі вишуканим заморським вином. Він спеціально переробив та розширив підвальні приміщення свого палацу таким чином, щоб в низу можна було зберігати популярний на той час напій.

Сьогодні кожен охочий може відвідати старовинні винарні грецько-українського майстра. Також у приміщеннях палацу успішно працює відділ історичних коштовностей Львівського історичного музею. Під дахом споруди знаходиться чимала кількість історично цінних експонатів та інтер'єрів.

 
Розкішна пам'ятка архітектури Середньовіччя: Бернардинський монастир PDF Друк
Неділя, 10 серпня 2014, 12:09

Життя на території Галичини завжди відрізнялось особливим ставлення до Бога. Саме завдяки цьому сучасні жителі Львова та області мають змогу відвідувати древні храми та монастирі, в котрих служили та молились Богу за кращу долю для України тисячі монахів. Серед них особливо виділяється Бернардинський монастир, як символ віри та любові до Господа.

До сьогоднішніх днів монастир не зберіг своєї назви, зараз люди відвідують вже греко-католицьку церкву Св. Андрія Первозданного. Проте сама споруда та її оздоблення збереглись прекрасно. Колишній монастир бернардинів знаходиться за міськими мурами, тому потрапивши на його територію, можна добре роздивитись високі і міцні фортифікаційні укріплення, котрі пам'ятають не одну битву за місто. Історія храму бере свій початок в середині XV ст., проте спорудження монастиря розпочалось в першій половині XVII ст. ця епоха характеризується істориками як період швидких змін стилів архітектури. В 1600 році один з найвідоміших архітекторів Львова, Павло Римлянин, розпочав спорудження монастиря в стилі Ренесанс. після смерті будівничого в 1618 році до Львова прибув польський король Сигізмунд, котрому не дуже сподобалось побачене. За наказом короля до справи взявся учень Павла Римлянина, Амброзій Прихильний, котрий отримав завдання спорудити храм, аналогів якому не було б по всій Європі.

Всі відвідувачі, котрі мали можливість побувати у дворі та приміщеннях монастиря, із захопленням відзначають всю розкіш та надзвичайне багатство споруди. На перший погляд здається, що людина потрапила в справжній Рай, проте, оглядаючись довкола і помічаючи напівзруйновані мури, ці думки швидко зникають. Храм уособлює в собі доволі звичне для минулих століть багатство. Саме тому це місце щорічно відвідує величезна кількість туристів з Європи, котрі зацікавлені в історичних фактах про життя континенту в період Середньовіччя.

 
Домініканський собор (сьогодні церква Св. Євхаристії) та його важка доля PDF Друк
Неділя, 10 серпня 2014, 12:08

Величезна кількість духовних та культурних пам'яток завжди приваблює гостей Львова. Це й не дивно, адже стіни кожного з архітектурних шедеврів минулих століть зберігає в собі всі ті історичні факти, котрі для сучасних українців, нажаль, втрачені.

Особливе місце серед древніх шедеврів архітектури на території Львова займає Домініканський собор, а сьогодні греко-католицька церква Св. Євхаристії - визначна пам'ятка, споруджена та оздоблена в стилі пізнього бароко з цінним скульптурним оздобленням.

Ще у VIII ст. на території, де зараз знаходиться собор, було засновано монастир домініканів. Ця подія стала результатом багатолітніх прохань принцеси Угорщини Констанції, дружини князя Лева Галицького. Вона сповідувала католицизм, та дуже сумувала за своєю країною та ріднею. Окрім Констанції, до монастиря приходили молитись дружинники князя, та сам Лев Галицький. В період з XV по XVIII ст. на цій території знаходився костел, виконаний в надзвичайно популярному в той час готичному стилі.

На початку 1559 року на площі перед костелом та в його приміщенні відбулась жорстока сутичка, ініціатором котрої став магнат Лукаш Гурка. Вельможа всіма силами намагався повернути свою наречену Гальшку Острозьку, яка на той час вважалась найбагатшою спадкоємицею престолу Польщі. Після осади костелу, війська угорського магната перекрили водопостачання храму, а вельможа врешті забрав жінку в Угорщину. Внаслідок боїв споруда костелу сильно постраждала, до 1748 року він простояв наполовину зруйнованим. В тому ж році споруду розібрали, а в 1764 році на цій території закінчили будівництво нового храму, котрий був дуже схожим на костел Св. Карла у Відні.

З приходом до влади більшовиків, приміщення костелу, як і більшість українських храмів, було передано для складів. В 1970 році тут було відкрито Музей атеїзму та релігії, а під головним куполом колишнього храму був підвішений маятник Фуко, котрий символізував рух Землі навколо своєї орбіти.

На початку 90-х років XX століття храм став притулком для львів'ян, котрі сповідують греко-католицький напрямок християнства. Споруда отримала назву церкви Св. Євхаристії і з того часу храм часто відвідує молодь та львівська інтелігенція.

 
Палац родини Потоцьких - велична споруда на території сучасного Львова PDF Друк
Неділя, 10 серпня 2014, 12:07

Мабуть, на світі більше немає такої країни, на території котрої була б така велика кількість палаців та замків, скільки їх знаходиться в Україні. В цьому плані особливо варто відзначити Львівську область, як місцевість, котра завжди дивує своїх гостей розкішними древніми палацами, в котрих жили та приймали важливі рішення вельможі.

Одним з найвідоміших замків у Львові є палац сім’ї Потоцьких - величезна будівля, збудована в стилі неоренесансну наприкінці XIX століття. Імпозантний палац, в котрому проживало декілька поколінь відомої в Європі родини, майже повністю прикрашений різноманітними декоративними елементами. На фасадах величної споруди кожен бажаючий може побачити величезну кількість рельєфів, ліпнини, багато вітражів. Автором проекту палацу Потоцьких став відомий французький архітектор Луї д'Оверню, а ініціатором будівництва споруди став намісник королівства Лодомерії та Галичини Альфред II Юзеф Потоцький, котрий не дожив лише одного року до закінчення будівництва палацу. В 1890 будівельники закінчили спорудження одного з найрозкішніших палаців в Європі, а урочисту церемонію відкриття провів львівський архітектор Юліан Цибульський.

Інтер'єр більшості приміщень на першому поверсі палаці оздоблено за всіма правилами короля Луї XVI, котрий завжди особливу увагу приділяв розкоші та оригінальності. Червона, Дзеркальна та Голуба зали оздоблені штучною позолотою та мармуром, ліпниною і великою кількістю дзеркал. Каміни в приміщеннях прикрашені бронзою та великою кількістю позолоти.

На першому поверсі палацу знаходиться каплиця, де можна помолитись перед чудотворною іконою Львівської Божої Матері. Львівську галерею мистецтв можна відвідати, піднявшись на другий поверх. Тут є твори як античного так і європейського мистецтва. Майже всі гості галереї відзначають красу традицій українського та європейського іконопису. Увазі відвідувачів пропонуються такі шедеври, як ікона Св. Параскеви XV ст., а також полотна живописців Я. Цуккі, Ж. Герена, Ж.-Е.  Лютара, С. Річчі.

 
Вірменський квартал у Львові PDF Друк
Неділя, 10 серпня 2014, 12:07

На території сучасного Львова проживає величезна кількість мешканців, котрі відносяться до тих чи інших національних громад. Однією з найстаріших общин у Львові є вірменська громада, члени котрої проживають на території міста вже декілька століть.

Ще в VIII ст. вірмени були вигнані зі своєї території військами монголо-татар. Їх позбавили державності, проте вони все ж змогли знайти свій притулок в Європі, зокрема, в Галичині. Невелика частині вірмен осіла саме на території сучасного Львова, та принесла із собою не тільки капітал, але й свою майстерність в ремісничій справі. Здавна вірмени на весь світ славились своїми  знаннями в ювелірній справі, обробці шкіри та хутра, вони були майстерними гаптувальниками. Завдяки цьому вірменська община дуже скоро отримала право на заснування своїх цехів в передмістях та центральній частині щойно створеного на той час міста Лева.

Представники цієї громади разом зі Львовом пережили багато історичних подій. Вони зарекомендували себе як справжні захисники міських укріплень. Чимало цих людей віддало свої життя в боротьбі з агресорами, котрі будь що прагнули заволодіти територією Львова. Саме завдяки величезному вкладу в розвиток міста, в XVII ст. тодішня міська влада віддала общині частину території за північними мурами Львова. Там жили майже всі представники громади. В них була своя школа, церква, театр, бібліотека. В 1616 році на території вірменського кварталу була заснована перша вірменська друкарня.

Сьогодні в північній частині Львова, на Вірменській вулиці, проживає лише декілька вірменських сімей. Вони дожили до наших днів лише завдяки переховуванню в часи, коли на них організовували гоніння каральні органи більшовицької влади.

 
Львівський оперний театр - одна з найрозкішніших споруд у Європі PDF Друк
Неділя, 10 серпня 2014, 12:06

Дорогоцінну та багату культурну спадщину Львова нерідко можна побачити в образі величних споруд, в котрих в різні історичні часи жили та творили справжні генії нашого народу. В приміщеннях цих будинків часто збиралась місцева знать, щоб прослухати читання своїх творів місцевими письменниками та поетами, або ж полюбуватись новими співочими шедеврами львівських та приїжджих виконавців.

Оперний театр у Львові може впевнено вважатись одним з найцінніших архітектурних пам'ятників міста, адже за свою кілька вікову історію зміг побачити та почути чимало шедеврів відомих українських та європейських геніїв. Будівництво театру було розпочате в 1901 році. Як і було заплановано, зведення більшості елементів споруди виконувалось в стилі неоренесансну. Автором проекту споруди місцева влада того часу обрала ЗигмунтаГорголевського. Згідно його думок, театр з його зовнішнім виглядом повинен був скласти гідну конкуренцію Віденському та Паризькому оперним театрам.

Сьогодні кожен прохожий, котрий на мить зупинився перед фасадом опери у Львові, може відчути всепоглинаючий подих мистецтва, його вічність в порівнянні з коротким людським життям.

Кожна деталь фасаду оперного театру є дуже складним архітектурним елементом. Всі балюстради, колони, ніші є алегоріями культурних постатей. Чого тільки варті 8 статуй муз, розміщених над головним карнизом фасаду споруди. Верхній фронтон будівлі закінчується ансамблем зі скульптур постатей Генія комедії, драми та трагедії, а також постаті Слави, котра тримає в своїй руці пальмову гілку. Авторами скульптур були відомі українські митці Війтович, Баронч, Попель.

В середині Львівський оперний театр також вражає. Більшість елементів інтер'єру покриті позолотою, декоративними розписами, скульптурами та мармуром. Глядацький зал на 4 яруси виконаний у формі ліри та може вмісти більш ніж тисячу людей. Головний елемент інтер'єру - сцена - є справжньою прикрасою опери. Над нею розташована декорована завіса "Парнас", автором якої був відомий європейський живописець Генрик Семирадський.

 
Площа Ринок – центр політичного та культурного життя Львова PDF Друк
Неділя, 10 серпня 2014, 12:02

В Україні дуже важко знайти такий населений пункт, на території якого було б стільки визначних та історичних важливих об'єктів, скільки їх знаходиться на території сучасного Львова. Кожен житель обласного центру безмежно пишається своїм містом - справжньою перлиною української культури. А гості Львова завжди з захоплення відгукуються про старовинні храми та затишні вулички міста, котрими пройшов не один всесвітньо відомий культурний чи громадський діяч.

З давніх часів у Львові, як і в кожному населеному пункті нашої Батьківщини, було місце, де скупчувався місцевий та приїжджий люд, щоб поспілкуватись на актуальні для різних часів теми. Це місце завжди було справжнім серцем Львова і назва йому - площа Ринок, про котру відомо далеко за межами не тільки міста, але й всієї України.

Свою назву площа отримала ще в XIV ст. Саме в цій місцевості, котра знаходилась біля долини річки Полтви, колоністи з Німеччини за наказом короля Казимира III розпочали забудову нового європейського міста, в центрі котрого мала знаходитись класична для того часу площа. Майдан отримав своє ім'я не випадково. З німецького "derring" перекладається як кільце, коло. Майже всі великі населені пункти, котрі постійно або тимчасово знаходились під керуванням німецьких королів, мали на своїй території такі площі.

Сьогодні площа Ринок є місцем, на території якого скупчилась величезна кількість споруд, будівництво котрих відбувалось в різні історичні періоди. Проте, на відміну від інших подібних міських майданів в Європі, споруди в цьому районі Львова створюють неймовірну гармонію, котра навіює прохожим впевненість, спокій і оптимізм. Всі кам’яниці, що розташовані на території майдану, неповторні та неподібні одна на одну. Проте разом вони прекрасно доповнюють дивовижну архітектурний ансамбль площі.

Не дивлячись на те, що переважна більшість споруд будувалась італійськими архітекторами, які мали статус абсолютних фаворитів серед європейських патриціїв, класичний італійський Ренесанс все ж не зміг зберегтись недоторканим. Він був доповнений мотивами місцевої культури, рисами західного українського зодчества. В архітектурі площі залишили свій слід майстри з Івано-Франківська, Хмельницького, Ужгорода.

 
Огляд ресторану Криївка PDF Друк
Неділя, 14 липня 2013, 12:13

Як я вже говорив, рано вранці у Львові переважна більшість магазинів, кафе і ресторанів закрито. Тому, якщо захочеться поїсти, то доведеться сильно постаратися, щоб знайти місце, де це можна буде зробити. Особливо, якщо місто ви відвідуєте в перший раз.

Як я вже говорив, рано вранці у Львові переважна більшість магазинів, кафе і ресторанів закрито. Тому, якщо захочеться поїсти, то доведеться сильно постаратися, щоб знайти місце, де це можна буде зробити. Особливо, якщо місто ви відвідуєте в перший раз.

Коли я дізнався про поїздку, то взяв на себе відповідальність за розважальну програму і дізнався про колоритних закладах міста, які варто відвідати в обов'язковому порядку. У список потрапили наступні заклади: ресторан «Криївка», жідівська кнайпа «Під золотою розою», кав'ярні «Фреска» і «Золотий дукат», а також невелике кафе «Синя пляшка» («Синя пляшка»). Крім того, мій львівський друг також мені порадив відвідати заклад «Гасова лямпа».

Хотілося б відзначити, що ресторан «Криївка», жідівська кнайпа (у перекладі з ньому. Шинок) «Під золотою розою» і «Гасова лямпа» входять в одну мережу, яка називається «Локаль». Крім них в цю мережу входять також ресторан «Мазох», кондитерська «Львівська майстерня шоколаду» («Львівська майстерня шоколаду»), кав'ярня «Трамвай» і ще пару закладів. Всі проекти «Локалі» виділяється своєрідним стилем, який не залишить відвідувачів байдужими, і розташовані в центрі міста недалеко від ратуші.

 
<< Початок < Попередня 1 2 Наступна > Кінець >>

Сторінка 1 з 2